Виховна робота

Виховна програма

Ванівського НВК

« Загальноосвітня школа I – II ступенів – дитячий садок»

«Ключ до успіху»

2017-2022 рр.

с. Ванів

Пояснювальна записка

Сім’я – це цілюще джерело, водами якого

живиться повноводна річка нашої держави.

Усна народна творчість

Сім’я – це міцне коріння, з якого виростають

такі ж гілки, нев’янучі квіти і плоди.

Усна народна творчість

Духовно-моральне виховання підростаючого покоління – складний, багатогранний процес, основою якого є прищеплення учням гуманістичних якостей, системи світоглядних координат, вищих цілей і культури поведінки. Даний процес передбачає оновлення життя і помислів вихованців вищими смислами у їх ставленні до національної духовної спадщини, історії України, традицій, звичаїв, обрядів, мови, культури, родини, віри, пошуків ідеалу і змісту життя людей.

Місія школи: «Розвивати творчий потенціал дитини з урахуванням її індивідуальних можливостей, формувати навички здорового способу життя, національну свідомість і правову культуру».

Допомогти дитині знайти свій ключ до успіху – ось основне завдання кожного педагога. Цим і пояснюється назва програми виховної роботи. Робота за такою програмою допомагає класному керівнику підібрати ключик до брами успіху кожного учня, відкрити її юним очам і вказати шлях до самовдосконалення, котрому немає меж.

Успіх це не стільки те, що ми маємо, скільки те, ким ми стаємо в результаті.

М. Коллінз

Програма «Ключ до успіху» розрахована на п'ять років (2017-2022 рр.) і призначена для організації виховної роботи з учнями 1-9-х класів. Виховна програма має чіткий та цілеспрямований характер, що дає можливість здійснювати плідну діяльність в наступних розділах і напрямах виховання: робота з обдарованими дітьми, розвиток творчої особистості; формування навичок здорового способу життя; формування національної свідомості; формування базових правових знань; систематична співпраця з батьками для реалізації спільної виховної діяльності; зміцнювати зв'язок між школою і церквою .

Змістом програми передбачено залучення дітей до різних видів діяльності та створення умов для всебічного зростання особистості.

Вихідними принципами педагогічної діяльності є: системність, доступність, зв’язок із життям, урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, особистісно зорієнтований, діяльнісний та комплексний підходи до організації виховного процесу, оптимальний вибір форм і методів роботи.

Робота за програмою ґрунтується на організації різнопланової діяльності школярів і тісній співпраці класного керівника, учителями, священиками, батьками та громадськістю.

Програма базується на меті, завданнях, змісті, формах та методах виховання, що пов’язані з принципами української етнопедагогіки. Адже на нинішньому етапі розвитку українського суспільства суттєве значення у виховному впливі на молодь має накопичена віками скарбниця етнічних цінностей, які слугують невичерпним джерелом формування свідомості, характеру, психічних особливостей кожної людини. До таких цінностей відносяться традиції, які вироблялися українським народом довгі часи.

 М. Г. Стельмахович писав: «Традиція – це досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління. Традиція забезпечує спадкоємність поколінь, без якого не може бути родинного виховання, яке, по суті, зводиться до передачі народного досвіду, національних звичаїв, культурних надбань із покоління в покоління», тобто традиція – це все, що набуло сталої форми і в такому незмінному вигляді передається від покоління до покоління.

В основу програми покладаються такі принципи:

·        гуманізації та демократизації виховного процесу;

·        реалізації особистісно-орієнтованого підходу, діяльнісного та компетентісного підходів до організації роботи з дітьми;

·        педагогічної доцільності та спрямованості;

·        єдності зусиль сім’ї, школи та церкви;

·        диференціації та індивідуалізації виховного процесу;

·        безперервності та наступності виховання;

·        зв’язку виховання з життям та народними традиціями;

·        гармонійного поєднання індивідуального та колективного виховання;

·        забезпечення активності та самодіяльності вихованців.

Метою програми є: виховання духовно-моральної особистості на засадах народної педагогіки; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню особистості в сучасному світі; формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей; плекання щирих стосунків між батьками й дітьми, братами й сестрами, членами родини, поваги до культурних надбань та традицій українського народу.

Складові цієї мети реалізуються через такі конкретні завдання виховної програми:

·        формувати всебічно розвинену особистість здатну реалізувати свої здібності у сучасному  суспільстві;

·        сприяти створенню умов для формування здорового способу життя;

·        виховати національно свідомого громадянина, патріота України;

·        надати основні правові знання, формувати громадянина України, якому притаманні правова культура, усвідомлення цінності свободи;

·        систематична співпраця з батьками учнів, священиком для реалізації спільної виховної діяльності, виховання толерантності.

Форми реалізації програми:

·        лекції, бесіди;

·        екскурсії, зустрічі;

·        виставки, презентації;

·        ігри, конкурси, змагання;

·        тренінги, круглі столи, диспути;

·        години спілкування, виховні години;

·        родинні свята, календарно-обрядові свята;

·        батьківські збори, семінари, дні відкритих дверей.

Розділ 1. Формування всебічно розвиненої особистості,

здатної реалізувати свої здібності в сучасному суспільстві.

З народженням кожної людини в світ

вноситься щось нове, чого ще не було,

щось первозданне і неповторне.

Обов’язок кожного – знати і не забувати,

що він у світі єдиний у своїй якості

і що ще ніколи не з’являвся хтось такий, як він,

адже якби вже був такий, як він,

то не було б необхідності в ньому самому

Мартін Бубер

Особистість... Що це таке? Можливо це своєрідна іскра Божа, яку треба відшукати в її душі і допомогти не тільки не згаснути, а спалахнути полум’ям. Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його «локомотивом». Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. Тому кожен учитель часто запитує себе: «Як формувати всебічно розвинену особистість?». Адже через свою зайнятість, брак інформації, методичної підтримки він обмежений у виборі інструментарію, який допоміг би дати відповідь на це запитання.

 Визначення всебічно розвиненої особистості надзвичайно важливе – від цього залежить кого і як ми вчитимемо і виховуватимемо, на які особливості своїх учнів учитель звертатиме увагу.

 Завдання школи – підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності було реалізовано. Виявлення обдарованих дітей повинно починатися вже в дошкільній установі на основі спостереження, вивчення психологічних особливостей, мовлення, пам’яті, логічного мислення.

У навчально-виховній діяльності робота з обдарованими дітьми ґрунтується на диференційованому підході, що сприяє розширенню й поглибленню освітнього простору предмета.

Мета роботи з обдарованими дітьми – виявлення таких дітей та створення умов для їх оптимального розвитку.

Завдання педагогічного колективу полягає у тому, щоб створити умови, при яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу».

Всебічно розвинена особистість – це дитина, яка має яскраві й очевидні, іноді визначні досягнення (або внутрішні передумови таких досягнень) у тому або іншому виді діяльності.

Напрями роботи педагогічного колективу з формування всебічно розвиненої особистості:

·        індивідуальна диференційована робота під час навчально-виховного процесу;

·        гурткова робота;

·        позакласні заходи у межах предметних тижнів;

·        предметні заходи в класі із запрошенням батьків;

·        участь в олімпіадах різного рівня;

·        участь у творчих конкурсах різного рівня;

·        театралізовані свята – особлива форма роботи з обдарованими дітьми, оскільки в них діти мають можливість не тільки реалізувати акторські здібності, безпосередньо беручи участь у виставах, але й виявити творчі навички, розробляючи сценарії постановок, розвинути схильність до художнього читання й літературної творчості, виявити ерудицію й дослідницькі навички у вікторинах і наукових диспутах. Така робота сприяє підвищенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з педагогами й клопіткій роботі із самовдосконалення.

Розвиток обдарованості учнів залежить від професійного рівня педагогів та використання креативних методів навчання. У практиці педагогічної діяльності слід використовувати нові технології навчання, які сприятимуть розвитку інтелектуальної, творчої, предметної або лідерської обдарованості.

Розділ 2. Створення умов для формування здорового способу життя.

Початок XXІ століття незвичайний тим, що людство, досягнувши величезних технічних успіхів, опинилось перед фактом, що здоров’я воно не примножило. Бажання забезпечити собі більш комфортні умови життя призвело до стрімкого науково-технічного розвитку, наслідком якого є збільшення небезпечних чинників та посилення їх негативного впливу на організм людини.

Не кожна дитина усвідомлює, що здоров’я – це одна з головних умов фізичного і статевого розвитку, досягнення успіху в здоровому житті, реалізація здібностей і талантів. Здоров’я потрібне всім, щоб знайти своє місце у житті. Щоб кохати і бути коханим. Щоб радіти, сміятися і насолоджуватися життям. Здобути знання, проявити свої здібності, мати життєву перспективу, вміти, нарешті, стати корисним суспільству може тільки така особистість, яка фізично розвинена, фізіологічно гомеостатична, соціально адаптована, психічно врівноважена, живе в гармонії з природою і має чіткі свідомі позитивні мотивації, усвідомлює свої родинні й народні цінності, має духовну основу.

Виховання здорової дитини, охорона її здоров’я в освітньому просторі – ось основна мета цієї роботи, тому що ми несемо відповідальність перед нею за свою діяльність, ми зобов’язані забезпечити якнайповнішу реалізацію здорового навчання учнів і при цьому вирішити завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства.

Проблема здоров’я дітей зараз стоїть настільки гостро, що ми повинні, в свою чергу, поставити запитання: що для нас важливіше – фізичне здоров’я дітей чи освіченість? Як, «гризучи» граніт науки, зберегти здоров’я?

Збереження і відновлення здоров’я залежить від рівня культури і становить культуру здоров’я людини. Тому поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношеннях тріади:

Здоровий спосіб життя учнів – це сукупність ціннісних орієнтацій та установок, звичок, режиму і темпу життя, спрямованих на збереження, зміцнення, формування, відтворення здоров’я в процесі навчання виховання, спілкування, праці і відпочинку і передачі його у майбутньому.

Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоров’я, це:

•         усвідомлення цінності здоров’я (домінуючий у світогляді людини духовний пріоритет і відповідна психічна установка);

•         відсутність шкідливих звичок (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків);

•         доступ до раціонального, збалансованого харчування (у тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів та харчових добавок);

•         умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки);

•         умови праці (безпека не тільки у фізичному, але й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для професійного розвитку);

•         рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень).

Наших дітей ми повинні націлювати на усвідомлення того, що майбутнє кожного – за здоровим поколінням, бо фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь іншим людям. Вони повинні чітко розуміти, що для того, щоб сформувати здоров'я, треба знати, як воно закладається, зберігається і руйнується, від чого залежить?

Здорові діти – це основа будь-якої нації.

Аксіома

Всі добре знають, що сучасний погляд розуміє під здоров’ям людини феномен, що інтегрує п’ять основних складових здоров’я:

Глобальна вагомість і актуальність проблеми формування навичок здорового способу життя викликала стурбованість та зацікавленість педагогічного колективу нашого навчального закладу, особливо у напрямку формування у наших дітей мотивації на здоровий спосіб життя. Колектив педагогів використовує здоров’язберігаючі технології на уроках.

Розділ 3. Виховання національно-свідомого громадянина України.

Педагогіка через виховання та навчання дітей відтворює, продовжує і розкриває у кожному наступному поколінні народ, націю. Тому й національний підхід у науковому розв’язанні педагогічних проблем є обов’язковим. Саме на такий шлях у трактуванні національної педагогіки орієнтував нас К.Д.Ушинський, який науково довів, що «Незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети».

 Перед минулим – зніміть капелюхи,

перед майбутнім – засукайте рукава.

Народна мудрість.

Наш час вимагає відродження і розвитку української національної системи освіти і виховання. Молоді потрібно оволодіти не лише системою наукових знань, а насамперед цілісною національною культурою, духовністю, не виключаючи вищі здобутки культури, духовності цивілізованих народів.

Одним із найважливіших завдань теорії і практики є патріотичне виховання, яке повинно здійснюватися ще з раннього дитинства. Патріотично-наснажена громадська активність особистості повинна постійно підвищуватись в процесі виховання, самовиховання і самовдосконалення, переростати у відповідності до вікових особливостей, в громадську, державницьку діяльність.

Важливим напрямом патріотичного виховання є залучення до народознавства – вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Вивчаючи народознавство, діти поступово утверджуються у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, Петриківський розпис), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу.

Щоб змінити становище на краще, нам необхідно зрозуміти, що не можна за короткий період часу змінити молодь, не змінивши суспільство. Ось чому, стрижнем усієї системи виховання в сучасній школі повинна бути національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючогo, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний xapaктep виховання полягає у формуванні молодої  людини як громадянина України, незалежно від її етнічної приналежності. Ця проблема вже багато років «вирішується» на державному рівні, в той час, як рядові вчителі, в своїх повсякденних справах пробуджують в учнів патріотичні почуття. Яскравим прикладом такої діяльності в нашому навчальному закладі є традиційні  щорічні конкурси стародавніх колядок, щедрівок, гаївок, веснянок, вишиванок. Саме такими маленькими й неординарними акціями молодь виховується, й одночасно розважається не завдаючи шкоди ні собі, ні суспільству. На цих прикладах видно, що при бажанні й нестандартному підході можна з мінімальними фінансовими затратами досягти непоганих результатів.

Одним із провідних напрямків роботи учнівського самоврядування школи є робота сектору національно-патріотичного виховання, підвищення інтересу учнів до історії рідної школи, міста, краю, держави. Правильно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування містить потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, виховує активних громадян, відіграє значну роль в організації патріотичного виховання, яке спрямоване на формування в дітей любові до Батьківщини, дбайливо ставитись до рідної землі, оточуючих людей, мови, традицій, культури.

Розділ 4. Формування основних правових знань, правової культури.

Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

А. Барбюс

Формування в Україні громадянського суспільства, розбудова суверенної, незалежної,  демократичної та правової держави вимагає зміни підходів до виховання молодого громадянина. Сьогодні вже не потрібно доводити, що без цілеспрямованого правового виховання учнів цієї проблеми не розв’язати.

Цілком закономірно, що на перше місце в цій роботі виходить проблема формування в молоді високої правової культури, вмінь та навичок захищати загальновизнані суспільні цінності, залучати до свідомої участі в громадському та духовному житті держави.

У Ванівському НВК за останні роки склалась певна система правової роботи з учнями та громадськістю.

Правовий навчально-виховний процес регулюється Конституцією України, Законом України  «Про освіту», Типовим Положенням про загальноосвітній заклад, Статутом школи.

Особлива увага приділяється правоосвітній роботі, мета якої –  запобігання правопорушень, попередження розвитку асоціальної спрямованості особистості до навколишньої дійсності в процесі перевиховання, забезпечення набуття вихованців та учнів школи особистого досвіду реалізації прав і виконання обов’язків у моральних і правових взаємостосунках. Система правовиховної роботи школи передбачає вироблення стійких морально-правових знань, соціально-психологічних навичок поведінки учнів у суспільстві, розвиток їх трудової і громадянської активності. Педагогічний колектив школи ставить за мету виховання здорової особистості, формування людини здатної до безконфліктного існування в суспільстві. Особлива увага приділяється конкретним і безпосереднім завданням правового виховання, а саме:

- формування в кожного учня системи знань з основ  правознавства;

- формування поваги до держави;

- виховання в учнів правосвідомої поведінки;

- формування уміння активно захищати в установленому порядку свої права.

Під час організації роботи з правового виховання педагогічний колектив школи виходить з таких основних критеріїв:

1. Правова освіта повинна охоплювати широкі верстви населення – учнів, батьків, учителів.

2. Правова освіта повинна забезпечувати зростання самосвідомості учнів, розуміння ними суворого дотримання положень нормативних документів нашої держави.

3. Розуміння учнями єдності прав і обов’язків та їх виконання в повсякденному житті.

4.  Школа виконує важливе соціальне замовлення держави: формує правовий інтелектуальний потенціал держави, забезпечує висококваліфікованими фахівцями галузі народного господарства, науки і культури.

5. Школа прагне підготувати учня до самостійного життя, вміння користуватися правовими знаннями, набутими в школі.

6. Пропаганда основних принципів Загальної декларації прав людини, Декларації і Конвенції прав дитини.

7. Формування громадянської позиції кожного учня на основі загальнолюдських цінностей: свободи переконань, думок, володіння та користування власністю.

8. Вміння учнів протистояти злочинам і правопорушенням у суспільстві.

Основним завданням школи в незалежній Україні є виховання гармонійної, цілісної особистості – громадянина. Право – основа держави, знання права – повага до держави.

         Але слід зазначити, що впровадження правової освіти це не робота одного року, це система, яка діє декілька років, розрахована на широке коло учнів і дає результати у повсякденній роботі, позашкільній діяльності. Основою  правового виховання є система організації учнівського, педагогічного і батьківського колективів навколо даної проблематики.

Розділ 5. Систематична співпраця з батьками та священиком

для реалізації спільної виховної діяльності.

Головний сенс і мета сімейного життя - виховання дітей. Головна школа виховання дітей - це взаємини чоловіка і дружини, батька і матері.

 Сухомлинський В. А.

         Важливе місце у вихованні дитини завжди відводилося сім’ї та цнркві, а тому співпраця з батьками та священиком повинна мати кілька стратегічних напрямків:

·        психолого-педагогічна просвіта батьків (на засіданнях батьківського всеобучу адміністрація школи, вчителі, священик, сільський фельдшер, представники правоохоронних органів спрямовують батьків на необхідність створення оптимальних умов для збереження життя і здоров’я дітей, формування гуманних стосунків з дітьми, попередження насильства в сім’ї);

·        організація діяльності батьківського комітету школи;

·        участь представників батьківської громади в діяльності ради школи, ради профілактики правопорушень, що сприяє підвищенню авторитету батьків серед учнів та педагогів школи;

·        індивідуальна робота з батьками учнів, які потребують посиленої педагогічної уваги через такі засоби впливу як рада профілактики правопорушень, педагогічний консиліум, індивідуальна бесіда з представниками адміністрації, індивідуальна бесіда та корекційна діяльність психолога.

Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці.

Пропаганду педагогічних знань здебільшого здійснюють через батьківські куточки, де розміщують консультативні матеріали. У спеціальних папках містяться укладені педагогами добірки методичних  рекомендацій для батьків, а також консультативні матеріали що укладені медпрацівником та священиком.

Вдалою формою роботи з батьками є ефективне використання закритих скриньок та інформаційних кошиків, до яких будь-хто з батьків у зручний для себе час може внести пропозиції, зауваження. На основі цих зауважень педколектив може коригувати свою роботу, робити висновки, щодо питань, які хвилюють батьків.

Одним із видів роботи вчителя з батьками є анкетування. За допомогою анкет педагоги отримують дані, інформацію про будь-яку із сторін сімейного виховання від великої кількості батьків одночасно. Завдяки анкетуванню можна виявити ступінь залучення сімей до освітнього процесу, рівень батьківських вимог, рівень педагогічної культури сім’ї.

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу – це важлива й відповідальна місія вчителя. Рішення даної проблеми є можливим, якщо у плані роботи знайдуть відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

• вивчення родин учнів;
• педагогічна освіта батьків;
• забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;
• педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;
• індивідуальна робота з батьками;
• інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

Виконання виховних завдань школи у 2017-2022 р.р.

Очікувані результати

         Оцінка результативності програми  «Крок до успіху» здійснюється через порівняння очікуваних результатів виховної роботи з її реальними результатами за наступними критеріями:

1.     Підвищення професійної компетентності педагогічних працівників у організації виховного процесу.

2.     Активізація творчого потенціалу педагогів у доборі методів, форм, засобів виховання.

3.     Розширення спектра суб’єктів виховання.

4.     Наукове та організаційно-методичне забезпечення процесу виховання.

5.     Посилення відповідальності суб’єктів виховання за здійснення даного процесу.

6.     Забезпечення єдності навчання й виховання як двох взаємозалежних складових системи освіти.

7.     Посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення взаємодії сім’ї, церкви та навчального закладу.

8.     Поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної та просвітницької діяльності вчителів, священика, батьків, учнів, громадськості.

План виховної роботи

Ванівського НВК

 «Загальноосвітня школа І-ІІ ст. – дитячий садок»

на 2017-2018 н.р.

 Вступ

Вчитель – представник однієї з найбільш соціально значимих людських професій, праця якого спрямована на розвиток і формування людини.

     Реформування освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем, пов’язаних з визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу.  Стає очевидним, що досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом учителя, його загальною та професійною культурою, без яких неможливе вирішення наявних проблем навчання та виховання відповідно до нових освітніх парадигм . Сучасному учителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. У Концепції загальної середньої освіти зазначена необхідність розв'язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, уміє досягти нових педагогічних цілей.

Перехід школи до нового якісного стану діяльності – режиму розвитку можливе лише за умови підвищення рівня та результативності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Тому пріоритетними підходами у плануванні виовної роботи школи з підвищення професійної компетентності вчителів слід вважати:           

-         діяльнісний – організація роботи по залученню всіх класних керівників  до активної участі у різних формах методичної роботи;

-         кооперативний – створення умов для педагогічної взаємодії,  як під час уроку так і  по за ним, не тільки як учителя з учнем, а як особистості з особистістю;

-         мотиваційно-стимулюючий – спрямований на постійне самовдосконалення та ствердження авторитету класного керівника в процесі взаємодії «вчитель - адміністратор» .          

Основні напрямки виховної роботи НВК в 2017-2018 навчальному році:

1. Військово-патріотичне.
2. Громадянське.
3. Духовно-морально-етичне.
4. Родинно-сімейне.
5. Превентивно-правове.
6. Трудове.
7. Художньо-естетичне.
8. Екологічне.
9. Формування навичок здорового способу життя.
10. Сприяння творчому розвитку особистості.

ЗМІСТ

виховної діяльності НВК в 2017-2018 навчальному році:

 
1.      Ціннісне ставлення до себе.
2.      Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.
3.      Ціннісне ставлення до праці.
4.      Ціннісне ставлення до природи.
5.      Ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
6.      Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Графік проведення відкритих виховних годин, заходів на

I семестр 2017-20178н.р.

Графік проведення відкритих виховних годин, заходів на

II семестр 2017-2018 н.р.